Учитель англійської мови Омелай Альона Володимирівна: Шляхи підвищення мотивації учнів при вивченні англійської мови

Формування позитивної мотивації на уроках англійської мови

Омелай А.В.

вчитель англійської мови,

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7

Проблема розвитку мотивації досягнень учнів в процесі навчання англійській мові на уроках і в позакласній роботі залишається мало розробленою на даному етапі. Англійська мова набуває дедалі більшого поширення в світі і небезпідставно претендує на звання «мови міжнародного спілкування». Результативність моєї навчально-виховної роботи значною мірою залежить від знання і врахування ним вікових психологічних особливостей учнів. Учителю необхідно зрозуміти психологічну сутність і витоки цього стану, всіляко підтримувати й активізувати в інтересах успішного вивчення англійської мови, щоб учень вільно володів цією мовою, як своєю рідною в своєму подальшому житті.

Як і для будь-якої іншої справи, для вивчення англійської мови, дитині потрібна позитивна мотивація — тобто бажання займатися, потреба у цьому, інтерес. Без неї усі зусилля батьків чи вчителів будуть приречені на невдачу: дитина або не вчитиметься, або вчитиметься лише для того, щоб її не карали, і в останньому випадку знання будуть поверхневі й швидко забуватимуться.

Мотивація – спонука учнів до активної учбової діяльності, продуктивного пізнання змісту навчання.

На самому початку вивчення англійської мови в учнів висока мотивація. Їм хочеться розмовляти на англійській мові з ровесниками, принадною можливістю виявляється декламування віршів на мові авторів, спів англомовних пісень (що є популярно серед молоді), читаючи дізнаватися про інші країни. Багато учнів бачать при вивченні англійської мови, щось нове, проникнення в новий незнайомий світ. Словом майже в усіх є бажання вільно володіти англійською мовою. Але коли починається процес оволодівання англійською мовою і відношення учнів вкрай змінюються, спостерігається багато розчарувань.

Адже цей процес передбачає процес накопичення, подолання різноманітних складностей, що відсуває досягнення мети, про яку так мріялось. В результаті зменшується мотивація до подальшого вивчення, зникає активність, слабне воля, спрямована на оволодіння англійською мовою, знижується успішність в цілому, яка в свою чергу негативно впливає на мотивацію. Згодом дорослішаючи учні шкодують з приводу втраченого, виникає незадоволення не тільки собою, але головним чином і всього навчання. Тому починаючи з початкової школи учитель повинен знайти для кожного учня мотив, закладення фундаменту.

Перш за все я виділила необхідні вимоги до уроку англійської мови на сучасному етапі.

Урок повинен:

· мати сприятливий психологічний клімат для вивчення мови;

· будуватися відповідно обраної учителем системи навчання;

· плануватися з урахуванням комунікативної спрямованості, яка повинна проходити наскрізь в ході реалізації практичної мети навчання іноземної мови;

· викликати в учнів мотивацію вивчення англійської мови за рахунок залучення кожного до активної мовленнєвої та розумової діяльності, торкаючись при цьому й емоційної сфери дитини;

· готувати учнів до самостійної роботи у позаурочний час;

· мати в наявності необхідні засоби, які дозволяють створювати навчальні ситуації та використовувати їх для навчання усного мовлення, читання та письма;

· включати різноманітні навчальні ігри, щоб знімати втому та напругу;

· проводитися у нормальному (а не в уповільненому) темпі;

· використовувати наочні матеріали ( таблиці, схеми, малюнки);

· використовувати нові інформаційні технології ( мультимедійну доску або проектор)

· застосовувати ігрову форму навчання в молодшій школі;

· проводити фізкультхвилинки для зняття фізичної напруги;

· використовувати під час лекційного викладення теоретичного матеріалу музичний супровід, англомовні мультфільми, фільми.

Найбільш ефективними методами формування мотивації учення служать: інтегровані уроки, ігрові технології, формування пізнавальної мотивації через зв’язок що вивчається з життям, показу наслідку вчинків, формування відчуття довга, відповідальності, профорієнтації, навчання з комп’ютерною, використання повчальних програм: підручники, наочно-орієнтовані середовища, залучення учнів до участі в управлінні учбовим процесом (науково-дослідні проекти), оцінна діяльність як прийом формування соціальної мотивації, та інші.

При проведення уроку я часто використовую наочність, як засіб підвищення інтересу і один з прийомів формування мотивації. Наочність кожного виду виконує свої функції як засіб пізнання, ілюстрації думки, розвитку спостережливості, кращого запам’ятовування матеріалу

Разом з наочністю високий результат дає технологія проведення інтерактивних лекцій із застосуванням мультимедійна технологія навчання. Важливим на даний момент стає і оволодіння інформаційними і комунікаційними технологіями як необхідна умова переходу до системи безперервної освіти.

Одним з існуючої безлічі шляхів і засобів, вироблених практикою, для формування стійких пізнавальних інтересів і мотивів, є застосування в учбовому і виховному процесі інформаційних технологій. Під інформаційною технологією навчання розуміють сукупність форм організації взаємодії викладача в рамках й учня під час учбово-виховного процесу. Використання інформаційної технології на всіх стадіях педагогічного розвитку дозволяє не тільки скоротити час на освоєння матеріалу, підвищити глибину і міцність знань, рівень розвитку що вчаться, зняти напругу, індивідуалізувати і диференціювати процес навчання, стимулювати пізнавальну активність і самостійність, розвиток творчих здібностей людини, щепить навики дослідницької діяльності, формує пізнавальні і розвиваючі мотиви.

Кожному вчителеві необхідно, розвивати їх наполегливість, силу волі, цілеспрямованість, заохочувати виконання завдань підвищеній трудності, учити чітко визначати цілі, завдання, критерії оцінки, щоб підтримувати і формувати мотивацію, привчати навчених до напруженої пізнавальної праці. До найбільш значущих прийомів соціальної мотивації можуть бути віднесені встановлення відносин співпраці між вчителем і що вчаться, залучення учня до організації учбового процесу, до оцінної діяльності. Основними прийомами, що включають що вчаться даній категорії в учбову взаємодію на рівні суб’єкта, можна назвати всі проблемні, частково-пошукові і евристичні ситуації, які створюються на уроках. Проте педагогові непросто організовувати проблемні ситуації на кожному уроці. От чому разом з ними можна запропонувати для учнів з виконавською активністю особливі ролеві ситуації.

Учні можуть підключатися до технології оцінювання усних і письмових відповідей однокласників, тобто брати на себе роль експерта, консультанта, для цього їх необхідно озброїти критеріями по оцінюванню відповідей, щоб не виникло істотних розбіжностей. Учневі можна запропонувати роль режисера, який стежить за темпом уроку; мудреця, який підводить підсумок заняттю, хранителя знань і т.д.

Важливо також спонукати учнів до накопичення мовного матеріалу. Для цього рекомендую застосовувати різні мовні ігри, ігри-змагання та використання англомовних короткометражних мультфільмів та фільмів, органічно їх включати в уроки. Це допоможе краще засвоїти всі сторони мовного матеріалу. Наприклад гра: «Який ряд згадає більше слів на тему …», « Який ряд швидше зробить переклад…» і т.д. (Додаток 1).

Під час дослідження цієї теми мною було виявлено види мотивації при вивченні англійської мови:

І. Широка соціальна мотивація;

ІІ. Мотивація пов'язана з перспективним розвитком особистості;

ІІІ. Комунікативна мотивація;

IV. Мотивація, породжена самою навчальною діяльністю.

Кожний вчитель повинен впроваджувати всі ці види мотивації на уроках при вивченні англійської мови використовувати певні методи, форми.

Для того, щоб краще знати мотиви учнів на уроках час від часу доцільно застосовувати анкетування, що дає змогу виявити всі види мотивацій. Мною була розроблена анкета виявлення мотивів в учнів на уроках англійської мови (Додаток 2). Анкета містить 19 питань, вона допомагає краще виявити вид мотивації. Провівши її були отримані певні результати. В кожного учня переважає свій вид мотивації, тому вчителеві доцільно знати які засоби, форми та методи слід застосовувати на уроках англійської мови.

Під мотивацією я розумію застосування різних способів формування в учнів позитивних мотивів і ставлення до навчання.

Мотивацію як етап уроку виділяють умовно, бо вона здійснюється протягом всього заняття, на кожному з його етапів, різними способами залежно від дидактичної мети, логіки процесу засвоєння знань, типу уроку. Основними способами мотивації є: показ практичного значення знань, наведення цікавих прикладів, створення ситуацій успіху, повідомлення учням теоретичної значущості навчального матеріалу, постановка далеких і близьких перспектив у навчанні. До важливих засобів формування в учнів мотивів та пізнавальних інтересів належать: чітка організація і логіка процесу навчання, авторитет учителя, стиль спілкування, залучення учнів до самостійного здобування знань та ін.

Слід також розвивати і мотивацію колективних досягнень. Цього можна добитися шляхом включення дітей в парну і групову роботу. Результат колективної діяльності залежить від готовності кожного члена колективу включити власні зусилля в досягнення загальної мети.

Але що ж робити з тими учнями, які, не дивлячись на всі вчительські старання, не прагнуть ні до яких досягнень. Невмотивований учень стане мотивованим, якщо вчитель стане спілкуватися з ним, сприймаючи його в позитивному світлі. Не випадково психологи називають цей метод методом прогнозів, що само виконуються.

Отже слід зазначити, що великий потенціал несе в собі особистість учителя. Учень має бачити на уроці закоханість учителя в мову, яку викладає, має відчувати повагу до народу — носія мови, історії і звичаїв країни мови. Учні довго пам’ятають того вчителя, який вмів використовувати допитливість і наполегливість дітей, бо вона задовольняється лише в радісній комунікативній атмосфері взаємодії учнів і вчителя, який зумів навчити їх долати труднощі, що з’являються в різних життєвих ситуаціях, тобто виховав у них наполегливість, волю, старанність, навчив самостійно орієнтуватись у сучасному житті. Системність, наполегливість і воля є необхідні складові процесу розвитку школяра, суть якого складається з того, що все це надає конкретну визначну цілеспрямованість і суспільну значущість.

Хотілося б підкреслити ще раз важливість розвитку мотивації колективних досягнень. Саме вона дозволяє придбати дітям через учбову працю ті навики співпраці, які можуть стати для них необхідними в подальшому житті. Прагнення дітей до колективних досягнень важливе для гармонійного виховання особи. Розвиток людини з мотивацією, направленою виключно на справу або на себе, не може зробити його щасливим і успішним в житті, велику частину якого він проводить в спілкуванні і в спільній діяльності з іншими людьми.

Я розробила модель уроку який втілить у дійсність формування позитивної мотивації (Див.конспекти уроків).

Додатки

Додаток 1.

Приклад ігор

№1. Напишіть переклад поруч зі словами

_____pay_____cash______mark____save____tax______curency_____pound_____notes______change______gold____coin_____fortune________silver____treasure_________spend_______funds_______rich______money_____fee________penny______account______interest_____bank_____millionaire____statement_____ well-off.

№2. Встав слова у будинок. Підпиши всі елементи будинку.

Додаток 2.

Анкета Виявлення ВИДів МОТИВАЦІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Інструкція: Оцініть питання кожне питання, в І колонці поставте позитивне ставлення «+» або негативне ставлення «-», в ІІ колонці оцініть своє позитивне чи негативне ставлення від 1 до 10 балів.

Питання	Позначка «+» або «-»	Постав оцінку за шкалою від 1 до 10 балів
1. Кожна освічена людина повинна знати англійську мову (для загального розвитку; її необхідно знати як найпоширенішу у світі).
2. Вивчаю як програмний предмет, хочу мати хорошу оцінку.
3. Не хочу бути гірше товаришів.
4. Не хочеться засмучувати мого вчителя.
Практичний мотив:
5.Без знання англійської неможливо прочитати жодної іноземної вивіски, реклами, пакувального ярлика.
6. Англійська подобається більше, ніж будь-яка інша, тому що в ній більше цікавого, незнайомого.
7. Вивчаю, так як це обов'язково знадобиться в житті.
Практичний мотив:
8. Англійська мова може стати в нагоді в інституті (у роботі, у житті), може стати предметом гордості.
9. Подобається спілкування в класі на іноземній мові.
10. На уроці англійської цікаво. А про інші мотиви я не замислююся.
11. Англійська мова служить засобом задоволення моїх позаурочних інтересів (комп'ютер, електронний зв'язок Інтернет , сучасна музика, відео).
Практичний мотив:
12. Хочу навчитися писати листи англійською мовою.
13. Подобається, коли читаємо листи з англомовних країн.
14. Хочу листуватися з однолітками - іноземцями, як сусід - старшокласник.
15. Цікавлюся англійською як предметом: подобається перекладати тексти, вивчати нові слова, виконувати вправи, відчувати успіх у навчанні.
Практичний мотив:
16.Подобається, коли ми граємо.
17. Мені легко запам'ятовуються англійські слова.
18. Подобається вивчати вірші.
19. Люблю готувати картки до уроку, малюнки.

Обробка результатів: підрахунок здійснюється за І колонкою позитивного та негативного ставлення. ІІ колонка допоможе побачити найбільш точніше мотивацію в учня.

Використана література

1. Амінов I.I. «Психологія. Педагогіка. Етика.». Підручник для ВУЗів під редакціэю Ю.В. Наумкіна. 2002 р. -552 с. 2 видання.

2. Асмолов А.Г. «Психологія особистості. Принципи загально-психічного аналізу». 2 видання. ИЦ «Академія». 2002 – 416 с.

3. Гальскова Н.Д. «Теорія викладання англійської мови. Лінгводидактика та методика». –М.: ИЦ «Академія». 2004 р. – 336 с.

4. Емонс Р.А. «Психологія найвищих прагнень: мотивація й духовність особистості». Під видавн. Д.О. Лентьэв - М.:Сенс 2004 – 416 с.

5. Єгоршин О.П. «Мотивація трудової діяльності». Нижній Новгород: НIМБ, 2003 – 320 с.

6. Колкер Я.М. «Практична методика вивчення іноземних мов.» -М.:ИЦ «Академія», 2000 – 264 с.

7. Латишев Л.К. переклад: «Теорія, практика та методика викладання». М.:ИЦ «Академія», 2003 – 192 с.

8. Маркова А.К. др. «Формування мотивації навчання». Підручник для вчителя. М.: «Просвітлення», 1990 р.

9. Маслоу, Абрахам- «Мотивація та особистість». 3 видання- СП6.: Пітер, 2003 – 352 с.

10. Миро любов О.О. «Історія радянської методики викладання англійської мови.» :М:IНФРА-М; 2002 – 448 с.

11. Мітіна Л.М. «Психологія розвитку конкурентноздатної особистості. (Навчально-методичний посібник)». Вороніж: НIТО «МОДЕК», 2003 р.- 415 с.

12. Мудрик А.В. «Соціальна педагогика». Під ред. В.А. Сластьоніна. 3 видання. 2002 р. – 200 с.

13. Титов В.О. «Соціальна педагогіка. (На допомогу студенту)» –М: Приор-видавництво, 2003 – 160 с.

14. Фан Мін Хан «Поведінка та діяльність (Психологічні дослідження)». Монографія М: Сенс, 2003 – 175 с.

Проблема розвитку мотивації досягнень учнів в процесі навчання англійській мові на уроках і в позакласній роботі залишається мало розробленою на даному етапі. Цій темі присвятили дослідницькі роботи такі люди як Е.И. Кирічук, Л.П. Кичатинова,А.И. Ліпкина, А.К. Маркова, Т.А. Матіс, А.Б. Орлова і ін. Також над цим питанням працюють багато педагогів про роботи яких ми поки не знаємо.

Займаючись проблемою вивчення формування позитивної мотивації, одним з перших встає питання про те місце, яке воно займає в структурі особистості.

Є такий особливий вид потреб, як потреба в досягненнях.

Є такий тип учнів, які відчувають сильну потребу в досягненнях, вважають за краще покладатися на власні сили і прагнуть самовдосконалення. Вони схильні працювати над завданнями, які вимагають чималих зусиль, але не є нерозв'язними. Вони відчувають більше задоволення від своєї роботи тоді, коли самі можуть її планувати і самостійно визначати свої цілі.

Ті учні, які зазвичай вчаться з високою потребою в досягненнях ставлять перед собою такі завдання, виконання яких буде для тих, що оточують символом або ознакою успіху. Такі люди хочуть бути завжди на висоті і люблять отримувати позитивні відгуки про свою діяльність від тих, що оточують. Схвалення тих, що оточують для них понад усе. Такі люди навіть свій вільний час присвячують діяльності, пов'язаній з їх основною роботою.

На формування у дитини позитивної мотивації в навчанні впливають установки батьків. Зазвичай батьки з високою потребою в досягненнях вимагають від своїх дітей більшої самостійності. Їх діти вже в відносно ранньому віці вчаться покладатися на власні сили. В результаті у них розвивається відчуття впевненості в собі, і власні досягнення приносять їм радість.

Батьки з низькою потребою в досягненнях, як правило, надмірно опікають своїх дітей. Навіть коли в цьому немає необхідності, вони допомагають їм виконувати повсякденні справи (наприклад, одягатися і є). Таким дітям надається менше свободи, і в них, зазвичай, формується слабка потреба в досягненнях.

Таким чином, досягнення розглядається як наочний доказ успіху. Тому формування у дитини позитивної мотивації можна охарактеризувати як прагнення досягти поставленої мети, досягти успіху.

Різні автори по-різному дивляться на співвідношення між прагненням до успіху і уникненням невдачі. Одні вважають, що це взаємовиключні полюси за шкалою «мотиву досягнення» і якщо людина орієнтована на успіх, то він не відчуває страху перед невдачею (і навпаки, якщо вона орієнтована на уникнення невдачі, то в неї слабо виражено прагнення до успіху). Інші доводять, що виразно виражене прагнення до успіху цілком може поєднуватися з не менш сильним страхом невдачі, особливо якщо воно зв'язане для суб'єкта з якими-небудь тяжкими наслідками. І дійсно, є дані, що між вираженістю прагнення до успіху і уникненням невдачі може бути позитивна кореляція. Тому швидше за все йдеться про переважання у того або іншого суб'єкта прагнення до успіху або уникнення невдачі за наявності того й іншого. Причому це переважання може бути як на високому, так і на низькому рівні вираженості обох прагнень.

Учні, мотивовані на успіх, віддають перевагу завданням середньою або трохи вище середньої трудності. Вони впевнені в успішному результаті задуманого, їм властиві пошук інформації для думки про свої успіхи, рішучість в невизначених ситуаціях, схильність до розумного ризику, готовність узяти на себе відповідальність, велика наполегливість при прагненні до мети, адекватний середній рівень прагнень, який підвищується після успіху і знижується після невдачі. Дуже легкі завдання не приносять їм відчуття задоволення і справжнього успіху, а при виборі дуже важких велика вірогідність неуспіху; тому вони не обирають ні ті, ні інші. При виборі ж завдань середньої трудності успіх і невдача стають рівно вірогідними, і результат стає максимально залежним від власних зусиль людини.

Учні ж з схильністю до уникнення невдачі шукають інформацію про можливість невдачі досягши результату. Вони беруться за рішення як дуже легких задач (де їм гарантований 100% успіх), так і дуже важких (де невдача не сприймається як особистий неуспіх). Переживання успіху або невдачі залежить від рівня прагнень. Якщо новий результат досягає або перевищує цей рівень, з'являється відчуття успіху, якщо ж не досягає - невдачі. Успіх і невдача безпосередньо відбивається на рівні прагнень наступного виконання. Після успіху цей рівень, як правило, підвищується, а після невдачі - знижується, але не навпаки (закономірність зрушення). Зміщення рівня досягнень вгору або вниз залежить від інтенсивності пережитого успіху або невдачі.